Події поза серіями

Круглий стіл «“Захар Беркут” в контексті сучасності: коди, сенси, інтерпретації» відбувся 11 листопада у Домі Франка і був присвячений 140-річному ювілею написання історичної повісті Івана Франка та її інтерпретаціям у театрі та кіно. Науковці Дому Франка спільно з Львівським академічним театром імені Леся Курбаса та провідними науковцями з інших інституцій дискутували про актуальність повісті та її значення у сьогоденні. Представники Театру Курбаса поділились деталями своєї роботи над драматичною виставою «Захар Беркут», прем’єра якої відбудеться у грудні. Спікери: Богдан Тихолоз, франкознавець, літературознавець, кандидат філологічних наук, директор Дому Франка Володимир Микитюк, літературознавець, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Легкий, літературознавець, доктор філологічних наук, завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України Олена Турська, художниця, аніматорка, ілюстраторка нового перевидання «Захара Беркута» (видавництво «Час майстрів», 2022 рік) Ігор Медвідь, історик, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Дому Франка, старший викладач Українського католицького університету Олег Цьона, директор, актор і художній керівник Театру Курбаса Андрій Приходько, режисер вистави Богдан Поліщук, художник-постановник Модератор: Данило Ільницький, літературознавець, кандидат філологічних наук, старший викладач філології Українського католицького університету Подія відбулася в рамках проєкту «Захар Беркут — дух української Перемоги» у партнерстві з Театром Курбаса. Фінансування проєкту здійснюється зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини і Goethe-Institut та за підтримки Українського культурного фонду.

[spoiler]

Природа лемківського тексту Антонича. Круглий стіл

[spoiler]

Круглий стіл "Природа лемківського тексту Антонича", що відбувся 8 листопада 2019 року в місті Горлицях (Польща) у Центрі культури ім. Б. І. Антонича в рамках мандрованої частини наукової конференції "Богдан Ігор Антонич: локальні (кон)тексти та універсалізм (до 110-ї річниці від дня народження)".

Модерування – Данило Ільницький.

Співрозмовники: Олександра Салій, Михайло Гнатюк, Ростислав Чопик, Олена Галета, Віктор Мартинюк, Назар Федорак.

Вітальне слово – Вікторія Гойсак і Стафан Гладик.

Співорганізатори: УКУ, ЛНУ ім. І. Франка, НТШ, Дім Франка, Центрі культури ім. Б. І. Антонича, Брацтво греко-католицької молоді "Сарепта"

Зйомка, звук, анімація – Віктор Мартинюк. Монтаж – Діана Горбань

00:00 – Привітальне слово Вікторії Гойсак.

03:00 – Степан Гладик про об’єднання лемків в Горлицях.

10:58 Вікторія Гойсак про діяльність центру культури ім. Б. І. Антонича в Горлицях.

12:53 – модератор Данило Ільницький зі вступною рефлексією та роздумами про локальні тексти, зокрема про карпатський текст та метафорику лемківського тексту Богдана Ігоря Антонича.

27:10 – Олександра Салій про локальні тексти і застосовність поняття лемківського тексту.

33:45 – Михайло Гнатюк про вплив великої поезії 1920-х років, зокрема Павла Тичини, характерні міфологічні риси творчості Антонича та вплив лемківського контексту на поезію Антонича.

40:33 – Ростислав Чопик про природу лемківського тексту Антонича, символ сонця у поезії Антонича та сонцепоклонників української літератури.

49:28 – Олександра Салій про символ дверей, концепт пам’яті та важливість ідентичності у вірші “Елегія про двері”; про ідею повернення у поезії “Поворот”.

53:20 – Олена Галета про феномен Іншого в літературі, замкнений текст Антонича та образ каменя як оксюморон; про стихії біосу і етосу в поезії Антонича.

1:08:10 – Данило Ільницький про міфосвіт Антонича у дослідженні Марини Новикової, про внутрішній досвід як матеріал Антоничевої творчості та три шляхи письма про локальні досвіди.

1:17:44 – Олена Галета про дітвацтво в поезії та прозовому тексті “На другому березі” Антонича.

1:20:13 – Ростислав Чопик про втрату як передумову розуміння сутності.

1:23:24 – Віктор Мартинюк про входження в локальні гірські контексти та повернення з міста в село в мистецькому вимірі.

1:30:09 – Назар Федорак про сутність і назву: відчуття сутності і пошук назви, концентричні кола та ізолінії карпатського тексту

1:36:20 – Олена Галета про міський текст з перспективи модернізму.

1:40:00 – Данило Ільницький про Антоничеве трактування Довбуша і взаємозв’язок лемківської пісні та поезії Антонича за дослідженням Віри Ганчар.

Презентація монографії Наталі Тихолоз "Петро Франко: формула долі" (Львів, 2021) у Домі Франка 28.06.2021.

00:01 – виступ гурту "Курбаси";

14:52 – вступне слово Богдана Тихолоза, директора Дому Франка;

18:54 – вітальне слово Івана Собка, заступника голови ЛОДА;

21:04 – про книжку розповідає її авторка Наталя Тихолоз, доцентка ЛНУ ім. І. Франка. Своїми враженнями від книжки діляться:

32:53 – Соломія Риботицька, депутатка ЛОР;

34:54 – Ярослава Мельник, професорка УКУ, рецензентка;

38:39 – Валерій Корнійчук, професор ЛНУ ім. І. Франка, рецензент;

43:29 – Олеся Ісаюк, НММ “Тюрма на Лонцького”, рецензентка

48:24 – Лариса Бондар, професорка ЛНУ ім. І. Франка, рецензентка;

56:45 – Петро Галущак, онук Петра Франка

1:02:40 – Віра Бонь, працівниця Дому Франка

1:08:45 – Богдан Лазорак, директор ДІК “Нагуєвичі”

1:14:31 – Віктор Мартинюк, головний зберігач Дому Франка

1:18:31 – Роман Яців, професор ЛНАМ

1:20:12 – подячне слово Наталі Тихолоз

Богдан Тихолоз – керівник проєкту, модератор Наталя Тихолоз – авторка книжки “Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)” Віктор Мартинюк – дизайн і верстка книжки, запис та обробка звуку Діана Горбань – відеозапис та монтаж гурт КУРБАСИ Марія Онещак Наталка Рибка-Пархоменко

00:08 – вступне слово Богдана Тихолоза, директора Дому Франка;
04:55 – Ганна Дидик-Меуш, авторка, голова мовознавчої комісії НТШ, розповідає про словник.

Враженнями діляться:
25:36 – Галина Пагутяк, письменниця;
36:55 – Наталя Тихолоз, франкознавиця;
38:48 – Тетяна Ястремська, заступниця директора з наукової роботи Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича;
41:53 – Леся Хомчак, директорка Львівського поліграфічного коледжу;
48:37 – Мирослава Гнатюк, діалектологиня;
53:52 – Віктор Мартинюк, головний зберігач Дому Франка;
1:01:19 – Андрій Німець, голова Товариства “Бойківщина”.

Відеозапис і монтаж – Анна Ютченко Запис звуку – Віктор Мартинюк

Всеукраїнський науково-практичний вебінар «Класики у вишиванках: проблеми історичної реконструкції». Співорганізатори: Дім Франка, Музею видатних діячів української культури, Zeta atelier, проєкт «Всесвітній день вишиванки». Модерує Марта Волошанська, завідувачка науково-освітнього відділу Дому Франка. 14 травня 2020.

Виступи:
0:02:55 – Тетяна Зез, авторка проєкту «Вишивка в одязі видатних українців», власниця Zeta atelier, яке виготовляє копії вишиванок видатних українців;
0:09:54 – Оксана Константинівська, старша наукова співробітниця Музею видатних діячів української культури;
0:21:30 – Наталя Тихолоз, к.ф.н., франкознавиця, доцент ЛНУ ім. Івана Франка;
0:36:21 – Оксана Константинівська;
0:49:23 – репліка Наталі Тихолоз;
0:53:32 – репліка Оксани Константиеівської;
0:55:47 – Людмила Сєдова, власниця дизайн-студії «Sophie Maria Syedova», яке виготовило копії Франкової сорочки;
0:59:30 – репліка Тетяни Зез;
0:59:47 – Леся Демчук, учасниця проєкту «Вишивка в одязі видатних українців», вишивальниця, яка вишила копію білої сорочки Івана Франка;
1:04:44 – репліка Тетяни Зез;
1:11:30 – Олександр Ткачук, режисер та оператор документального фільму «Спадок нації», співорганізатор проєктів «Всесвітній день вишиванки», «Видатні українські родини»;
1:16:21 – Марина Олійник, етнограф, к. і. н., науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України і науковий консультант проєкту «Вишивка в одязі видатних українців»;
1:29:43 – Оксана Константинівська;
1:31:35 – Тетяна Зез;
1:34:02 – репліка Наталі Тихолоз;
1:37:12 – завершальне слово Богдана Тихолоза, директора Дому Франка.

Свято Великодня було повʼязане з цілою низкою важких випробувань та болісних ударів долі в житті Івана Франка. Що це були за випробування і як допомагало їх долати світло Христового Воскресіння; як Франко осмислював у наукових та художніх творах сенси, закодовані в символах і атрибутах свята; як відзначали Великдень в родині письменника, які страви готували, чи малювали писанки, де водили гаївки і до якої церкви носили святити паску – про все це у розповіді франкознавиці Наталі Тихолоз.

Дім Франка, 2 травня 2019.

0:00:00 – Модератор Михайло Кобрин представляє Наталю Тихолоз.
0:01:45 – Вступ.
0:02:28 – Традиції і зміст Великодня у дослідженнях Івана Франка.
0:19:31 – Великдень у житті Івана Франка:
0:46:17 – Великдень у Франчат: продовження родинних традицій:
0:47:17 – – Великодні Анни Франко-Ключко;
0:50:34 – – Великодні Тараса Франка;
0:53:19 – – Великодні Петра Франка;
0:54:50 – Серія запитань.​

Лекція прочитана в Домі Франка з нагоди 205-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка 10.03.2020.
01:05 – вступне слово
02:57 – про множинні образи Шевченка довкола нас
07:33 – про те, чому люди не дочитують "Кобзар", про читання як зґвалтування
23:58 – про те, як оживити класиків, про старі й нові стереотипи
27:39 – про код української ідентичності, недочитаний "Кобзар" і недовиконаний "Заповіт"
32:43 – два способи читання "Кобзаря": мікро- і макродозами
38:06 – про пазур лева, або як пізнати доброго поета
43:25 – про Шевченкову енергетику і сльози боксера
47:20 – про непрозорі тексти у Шевченка, вірші "Барвінок цвів і зеленів…", "Великомученице кумо!", "Кума моя і я…"
1:08:09 – про те, чому Шевченко важливий для нас
1:14:21 – про те, чиїми голосами звучить Шевченко
1:22:31 – про видання "Кобзаря" 1960-го року
1:24:21 – репліка Віолетти Чернієнко про Маланюкового Шевченка
1:24:53 – запитання Юлі Федорів про Шевченків цинізм і про вивчення Шевченка в школі
1:31:40 – репліка Наталі Гумницької про феноменальність Шевченка
1:34:31 – запитання про радянські штампи у вищій школі

У рамках семінару "Франко у XXI столітті". Думками ділиться Катерина Девдера, літературознавиця, поетка, перекладачка, кандидатка філологічних наук, молодша наукова співробітниця Інституту літератури ім. Т. Г. Шеченка НАН України (Київ), авторкою першої дисертації про творчість Олега Лишеги. Модерує Данило Ільницький. Дім Франка. 4 березня 2019 року.

0:00:00 – вступне слово Данила Ільницького;

0:07:55 – розповідь Катерини Девдери;

0:18:22 – зачитує вірш Лишеги "Гора";

0:38:12 – зачитує вірш Лишеги "Він";

0:58:25 – міркування Ільницького про Леоніда Ушкалова та Лишегу й про Лишегу як Франкового сучасника;

1:04:25 – Дарія Ткач про вірш "Гора" та письменницький метод Лишеги;

1:12:36 – міркування Богдана Тихолоза про канон і невловність Франка та інші нотатки;

1:23:17 – Наталя Тихолоз про Франка й ведмедів; про гори Довбушанки;

1:26:16 – Тарас Пастух про живе та інтуїтивне мислення Лишеги;

1:32:48 – Михайло Кобрин про міфологізм сучасності; запитання про те, як Лишега перевідкриває Франка.

Розмова про змій – у природі (на прикладі Західної України) й літературі (на прикладі творчості Івана Франка). Розповідають: - Тарас Гринчишин (голова Львівського відділення Українського герпетологічного товариства); - Богдан Тихолоз (директор Львівського національного музею Івана Франка). Дім Франка. 24.06.2019

00:00 – вступне слово Богдана Тихолоза

05:32 – про змій у природі (Тарас Гринчишин)

48:22 – про змій у житті і творчості Івана Франка (Богдан Тихолоз)

Дискусійна панель "Між Варшавою та Львовом: Зузанна Ґінчанка та інші письменниці крізь призму літературних середовищ 20-40 років ХХ століття. Їхня літературна спадщина в Україні та Польщі". Дім Франка. 9.12.2018.

Учасники: Аґата Арашкевич (Польща/Бельгія), Данило Ільницький (Україна), Божена Кефф (Польща), Віктор Мартинюк (Україна), Остап Сливинський (Україна) Модератори: Йоанна Поґожельська (Польща), Сильвія Шиманяк (Польща). ОРГАНІЗАТОРИ • Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів • Музей літератури ім. Адама Міцкевича у Варшаві • Фонд польського сучасного мистецтва, Варшава

Обговорення вистави "Перехресні стежки" Львівського академічного театру імені Леся Курбаса (режисер Іван Уривський) за однойменним романом Івана Франка. Учасники: Валерій Корнійчук і Михайло Гнатюк (професори ЛНУ ім. І. Франка), Ярослава Мельник (професорка УКУ), Оксана Дарморіз (доцентка ЛНУ ім. І. Франка), журналістка Катерина Сліпченко, Богдан Тихолоз (директор Дому Франка), Марта Волошанська (працівниця Дому Франка), культуролог Ірина Магдиш, Микола Береза (актор і директор театру імені Леся Курбаса), Олег Стефан і Оксана Козакевич (актори театру імені Леся Курбаса). 18.12.2018, Львів, ресторан Франкова Кузня.

00:00 – вступне слово модератора Богдана Тихолоза

06:40 – рефлексії літературознавця Валерія Корнійчука

19:35 – актор Олег Стефан про створення сценарію вистави

20:20 – рефлексії літературознавця Ярослави Мельник

25:34 – Корнійчук про сцену гри на фортепіано та розв'язку вистави

26:42 – рефлексії філософа Оксани Дарморіз

29:47 – рефлексії журналістки Катерини Сліпченко

31:59 – рефлексії літературознавця Михайла Гнатюка

40:15 – Олег Стефан про режисера Івана Уривського

43:42 – Дарморіз про режисерський задум і філософічність "Перехресних стежок"

45:05 – Сліпченко про роботу Уривського з класикою

45:55 – рефлексії літературознавця Богдана Тихолоза

54:30 – актор Микола Береза про роботу над виставою

1:02:45 – рефлексії акторки Оксани Козакевич

1:04:36 – музейниця Марта Волошанська про образ грейпфрута

1:06:25 – про бажання щось міняти у виставі

1:10:44 – Береза про сцену з котом

1:14:20 – культуролог Ірина Магдиш про відповідь на запитання "про що ця вистава?"

1:19:53 – про те, як непросто грати позитивних персонажів

1:22:53 – про те, чиїми словами в романі говорить Іван Франко

1:29:36 – Богдан Тихолоз про множинність відповідей на запитання "про що?" і простір для інтерпретації

Журналістський досвід львівських письменників зламу ХІХ-ХХ ст.

34-й семінар відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Доповідає Катажина Дронґ (Katarzyna Drąg; Краків), модерує Віктор Мартинюк. Дім Франка. 12.09.2018.

Доповідь присвячено процесу виокремлення журналістики з літератури та моральним дилемам, які з нього випливали. Професіоналізація журналістики, що відбувалася в другій половині ХІХ ст., тісно пов’язана з діяльністю львівських середовищ. Дослідження розглядає згаданий процес у контекстах історії літератури та історії журналістики. Цікавим прикладом уваги до аксіологічного виміру нової професії журналіста є літературний твір «Губка. Повість з редакційних спогадів» львів’янина Мар’яна Ґавалевича. Цей текст стане джерелом літературних ілюстрацій.

00:00 – модератор Віктор Мартинюк представляє гостю

02:24 – Катажина Дронґ про тематику свого дослідження

12:11 – доповідь "Новий вимір відповідальності за слово…"

39:40 – запитання Болєслава Олєйніка про перевидання повісті "Губка" Мар'яна Ґавалевича

40:45 – запитання Дмитра Безрука про театральне підґрунтя творчості Ґавалевича

41:33 – репліка Наталі Гумницької про актуальність представленої тематики

44:56 – запитання Зоряни Дрозди про психологічну глибину морального конфлікту у повісті "Губка"; про те, чи дискутувалося питання відповідальності серед польських журналістів на межі XIX-XX ст.

51:43 – запитання Олєйніка про відгук журналістів на появу книжки Ґавалевича

53:59 – репліка Олега Дудича про онтологічний вимір журналістики

57:16 – репліка Мартинюка про конвенційність журналістської роботи; зв'язок між літературою і журналістикою; про літературно узагальнені і життєво конкретні ситуації вибору

01:06:45 – запитання Дрозди про ідентичність і наративну маску журналіста

01:08:56 – репліка Безрука про типажі у повісті Ґавалевича

Лекція Радка Мокрика, історика, культуролога і докторанта Карлового університету в Празі – про письменника, що став президентом, президента, що залишився драматургом, про міф людини, яка поборола тоталітаризм ідеєю життя в правді і яка досі об'єднує різних людей у різних країнах. Дім Франка. 30.08.2018. Модерує Тетяна Продан. *Відеозапис починається на 03:58.

00:00 – вступне слово модераторки, Тетяни Продан

01:45 – лекція Радка Мокрика

45:25 – запитання Продан про намір подати Олега Сенцова на Нобелівську премію миру; про принцип законності

50:37 – запитання про подібність думок Гавела до християнського вчення

53:08 – запитання про "життя в правді" і виховання моральності

54:57 – запитання Ірини Старовойт про розпад Чехо-Словаччини як поразку Гавела та політику правди і свободи

1:03:17 – запитання Зоряни Лещишин про поєднання ідеалізму Гавела з досвідом практичної політики; про участь Гавела у творенні власного міфу

1:08:54 – репліка Богдана Тихолоза про Гавела, Масарека і Франка

01:10:51 – запитання Михайла Кобрина про естетичний смак українських політиків та зв'язок між Гавелом і українськими шістдесятниками

01:15:20 – запитання Продан про актуальнсть Гавела в контексті посттоталітаризму

Вечір карпатських поетів у Домі Франка за участі Петра Мідянки, Люби-Параскевії Стринадюк, Василя Зеленчука та Назара Федорака. Модерує Ростислав Чопик. 26.04.2018

Вечір карпатських поетів у Домі Франка за участі Петра Мідянки, Люби-Параскевії Стринадюк, Василя Зеленчука та Назара Федорака. Модерує Ростислав Чопик. 26.04.2018

Вечір карпатських поетів у Домі Франка за участі Петра Мідянки, Люби-Параскевії Стринадюк, Василя Зеленчука та Назара Федорака. Модерує Ростислав Чопик. 26.04.2018

Вечір карпатських поетів у Домі Франка за участі Петра Мідянки, Люби-Параскевії Стринадюк, Василя Зеленчука та Назара Федорака. Модерує Ростислав Чопик. 26.04.2018

Розповідь Степана (Сцяпана) Стурейки, білоруського антрополога, культоролога, доктора гуманітарних наук у галузі етнології (Ягеллонський університет, Краків), викладача Європейського гуманітарного університету (Вільнюс) про досвід десовєтизації музею на прикладі краєзнавчого музею міста Ошмян. Модерує Богдан Тихолоз. Львів, Дім Франка, 22.02.2018.

00:00 – представлення гостя

03:00 – вступ

05:43 – передісторія проекту реекспозиції Ошмянського краєзнавчого музею; формулювання проблеми

18:38 – про совєтську концепцію краєзнавчого музею і герметизм музейної системи

39:08 – про пошук нової місії для ошмянського музею і створення нової експозиції

54:29 – про лінії конфлікту в комунікації з музейниками-краєзнавцями

1:04:01 – висновки

1:05:20 – запитання Віолети Чернієнко

1:10:47 – запитання Поліни Вкрбицької

1:22:58 – запитання Софії Дяк

1:31:32 – запитання Богдана Тихолоза

1:36:20 – завершальне слово